Участь у засіданні педагогічної ради

        29 серпня 2024 року члени циклової комісії викладачів гуманітарних дисциплін та іноземних мов взяли участь у засіданні педагогічної ради. По одному з питань порядку денного - "Про шляжи досягнення якості фахової передвищої освіти та особливості організації освітнього процесу в 2024-2025 навчальному році" - виступила голова циклової комісії Новікова Оксана. Вона зокрема зазначила, що "сучасна система фахової передвищої освіти спрямована на вирішення актуальних завдань підготовки фахових молодших бакалаврів відповідно до потреб освітньої галузі. Це спонукає педагогічних працівників до пошуку нових підходів до організації  освітнього процесу, удосконалення змісту та структури, форм та методів провадження навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, використання сучасних педагогічних технологій навчання". 

        Новікова Оксана зауважила також, що "у забезпеченні якісних результатів професійної підготовки фахових молодших бакалаврів особлива роль належить педагогічному працівнику, його компетентностям: професійно-педагогічній; методичній; спеціальній; загальнокультурній; комунікативній; діагностичній; соціальній; особистісній; компетентності  у сфері інформаційних технологій тощо. Поняття професійної компетентності педагога виражає єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності й характеризує його професіоналізм. Педагогічний професіоналізм, педагогічна компетентність — розглядається в контексті безперервної педагогічної освіти й педагогічної діяльності, вимог до педагога і його підготовки".

     Голова ЦК викладачів гуманітарних дисциплін та іноземних мов окреслила основні шляхи підвищення професійної компетентності педагогів: 

    1. Формування методичного середовища або професійна взаємодія з колегами, тобто участь у колективних та групових інноваційних формах методичної роботи: співпраця у творчих групах, дослідній діяльності, організація консультативно-методичних груп, педагогічні чи психологічні тренінги, участь у чатах, форумах щодо розробки актуальних проблем, методичних фестивалях, презентаціях, методичних дискусіях, методичних діалогах, проблемних столах, педагогічних консиліумах, дебатах, клубі творчих педагогів, освітянських вечорах, аналізі ситуацій, захисті творчих кооперативних проектів, програм, передових ідей; підготовка й видання друкованих матеріалів. 

      2. Формування гнучкої системи безперервної освіти педагога: інноваційний підхід педагога до вдосконалення рівня професійної компетентності як у атестаційний, так і в міжатестаційний період. Робота в міжатестаційний період може бути врахована під час атестації педагога (участь у проведенні семінарів, творчих столів, наукових досліджень, розробка та публікація навчально-методичних матеріалів, авторських програм, робота в складі творчих груп, участь у професійних конкурсах, у роботі науково-практичних конференцій тощо); самоосвітня діяльність (епізодична і планова) викладача, саморозвиток, пошук шляхів професійної самореалізації; здійснення безперервного навчання, оскільки «викладач живе доти, доки він учень»; складання плану самовдосконалення професійної компетентності:  вивчення позитивного досвіду колег,   самоаналіз занять, обговорення відвіданих занять,  участь у конкурсах тощо; цілеспрямована систематична робота над методичною темою (проблемою), збір та укладання творчого портфоліо викладача - колекція власної бази кращих занять, цікавих прийомів, знахідок на занятті й у позакласній діяльності, власних засобів наочності, дидактичних матеріалів, продуктивних педагогічних технологій, що відображають зусилля викладача, успіхи або досягнення з тієї чи іншої проблеми, індивідуальної творчої теми. У портфоліо включаються зразки робіт у письмовому чи друкованому вигляді, відеоматеріали, щоденник рефлексії, зразки дитячих робіт, фотографії компонентів освітнього процесу; самовиховання, удосконалення методів, прийомів і форм освітньої взаємодії із здобувачами освіти; вироблення індивідуально-творчого стилю роботи; рефлексія власної діяльності (через об'єктивну оцінку прийти до самореалізації); ведення щоденника рефлексії, в якому викладач, залишаючись сам-на-сам, обмірковує власний досвід, види діяльності, визначає нові шляхи втілення творчих планів, прогнозує стратегії для покращення діяльності, визначає успіхи й невдачі, визначає комунікативну стратегію уроку тощо; самокорекція; виконання завдань у міжатестаційний період.

    3.  Готовність до інноваційної діяльності, пріоритет освітніх технологій: апробація   сучасних   науково-методичних концепцій, виявлення та впровадження   освітніх продуктивних технологій навчання і виховання, які допоможуть здобувачам освіти  з успіхом виконувати навчальні завдання; переведення  освітнього процесу  на технологічний рівень, тобто попереднього проєктування процесу навчання з урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння; забезпечення методичного супроводу освітнього процесу: розробка авторських програм, спеціальних і факультативних курсів; системне    використання   міждисциплінарних    зв'язків    і міждисциплінарної інтеграції, тобто інтегративного підходу; поповнення  власного  арсеналу інноваційними формами  занять: заняття-тренінг, заняття-дослідження, заняття-пошук, заняття-мандрівка, заняття-практикум, заняття-діалог, різні види лекцій, семінарських, практичних занять тощо; організація творчого педагогічного процесу,  оскільки підвищення фахової підготовки можливе тільки у творчості.

    Новікова Оксана підсумувала, що творча  робота викладача можлива як   результат самостійного навчання з обов'язковим цілепокладанням та врахуванням можливостей, здобутків, інтересів самого викладача і що професійна компетентність – це результат творчої професійної діяльності та інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності педагога.